Образ жінки 20-х років: емансипація, кіно та джаз ► Візажист Інна Мокрова

Над образом працювали:
Фотограф Дмитро Бурла
Візажист Інна Мокрова
Майстер із зачісок Юлія Старова

Сукня та аксесуари: Retro Stage

Локація: фотостудія “Жовтий кролик” (чорний зал)

Такої “модної революції”, яка сталася у 20-ті роки XX століття, світ не бачив і, мабуть, більше не побачить. Закінчилася Перша світова війна, люди випили чашу страждань сповна і тепер, у спокійний час, вони хочуть веселитися, танцювати та радіти життю, що знаходить відображення зокрема в манері одягатися. На зміну скромній та доброчесній жінці, яка є придатком до свого чоловіка, приходить вільна, яскрава та розкута жінка. Замість природної краси тепер цінується краса створена та підкреслена, щоправда, іноді із надлишком.

Жіночий одяг 20-х років

Уряд Великобританії всіляко закликав жінок відмовлятися від корсетів та замінювати їх бюстгалтерами, оскільки на виробництво жорсткого корсету була потрібна сталь. Вона ж була потрібна для оборонної промисловості. Зітхнувши легко і вільно, жінки вже ніколи не захочуть одягати незручний корсет зі сталевим каркасом, який назавжди залишить повсякденний гардероб. Емансипація жінок, утвердження їх прав, призводять до того, що вони перестають бути на забезпеченні у чоловіків. Жінки можуть працювати і ця нова роль і спосіб життя диктує необхідність носити практичний та зручний одяг. Жінка і в одязі намагається показати, що нічим не поступається чоловікові, наприклад, вдягає брючний костюм. Куріння також стає доступним заняттям.

У 20-ті роки відбувається розквіт сукні від кутюр – розкішної та дорогої, виготовленої з елітних тканин (шовк, оксамит, шифон), прикрашеної мереживом, бахромою, бісером, паєтками та стеклярусом. Більш доступні варіанти суконь виглядають не менш привабливо, але зроблені із недорогих синтетичних тканин.

Серед фасонів домінує так зване плаття-чохол – прямого крою, вільне в грудях та талії, з відсутнім або дуже коротким рукавом. Довжина сукні варіюється: на початку 20-х популярні довгі сукні в підлогу зі шлейфом, а ближче до кінця з’являються провокаційні сукні до середини коліна, в яких так зручно танцювати чарльстон на вечірках. Втім, ноги завжди були одягнені в панчохи. Чудові вбрання 20-х років продемонстровані у фільмі “Великий Гетсбі”.

Модниці 20-х років прагнули зробити свою фігуру якомога худорлявішою і плоскою. Не обійшлося, звичайно, без “дивностей”: пані з пишними грудьми та стегнами використовували довгі полотняні корсети, щоб перетягнути виступаючі частини тіла.

У 20-ті роки популярним стає стиль ар-деко, для якого характерні яскраві кольори та геометричні орнаменти. Ці тенденції простежуються в аксесуарах та взутті. Завдяки більш короткій сукні взуття нарешті отримує свою частку уваги. Найбільш популярними моделями є оксфорди – закриті туфлі на невисокому підборі із заокругленим носком, а також моделі з різними ремінцями, особливо танцювальні T-strap.

Як і раніше, жінки просто люблять прикраси. Мабуть, найпопулярнішою прикрасою 20-х років стає довга нитка перлів, огорнута навколо шиї кілька разів на різних рівнях. Контрастна біла вертикаль, створювана цією прикрасою, добре “витягувала” фігуру, роблячи її оптично стрункішою. Забезпечені дами носили натуральні великі перли, бідні використовували імітацію.

Ще одним культовим аксесуаром цієї епохи є бандо – прикраса у вигляді пов’язки над чолом. Бандо обов’язково було з декором: це міг бути ювелірний елемент у вигляді краплі по центру або гарна брошка-застібка зі стразами, вишивкою чи пір’ям, як правило, вже збоку. Аристократки навіть пристосували дорогі тіари для носіння як бандо. Як правило, образ доповнювався довгими сережками у вигляді гірлянди.

Мода 20-х років багата на аксесуари. Сукню з маленьким рукавом охоче доповнювали рукавичками та накидками. Особливо популярними були об’ємні хутряні боа та коміри, які наголошували на стрункості жінки. Також жінки носили із собою маленькі сумочки на ланцюжку, які могли вміщати дзеркало та косметику. Так-так, саме косметику, адже вона перестала бути табу. Ці сумочки своїм виглядом ні в чому не поступалися сукням та декорувалися всім яскравим та блискучим. Оскільки куріння стало не тільки доступним для жінок, а й модним, у сумочці нерідко зберігали портсигар та довгий шикарний мундштук.

Макіяж 20-х років

Кожна дівчинка 20-х років, напевно, мріяла стати актрисою. Емансипація, свобода та нові ідеали визначили спрагу жінок користуватися косметикою та користуватися рясно. “Сіра мишка” Вікторіанської епохи назавжди залишилася в минулому.

Перше, що впадає в очі в макіяжі 20-х років – ідеально матове, вибілене і напудрене обличчя. Рум’яна яскраві – малинові або червоні, нанесені на виступаючу частину щоки у формі круглої плями. Ідеалом жінки вважалася актриса німого кіно. Чорно-білий кінематограф вимагав дуже виразних рис обличчя, тому ми бачимо драматично підведені чорним очі і рясно нафарбовані тушшю вії, тонкі довгі чітко промальовані брови у формі дуги та темні (вишневі, сливові) губи.

Макіяж губ у стилі 20-х років заслуговує на особливу увагу, оскільки він не зовсім звичайний. Справа в тому, що губам намагалися надати форму бантика, для чого куточки недофарбовували на пару міліметрів, а контур верхньої губи піднімали. Такий макіяж можна побачити в тому самому німому кіно. На мій погляд, цей прийом дозволяв акторкам привернути ще більше уваги до очей та міміки.

І ще кілька слів про тіні. У 20-ті роки, нарешті, з’являються тіні для повік і не якихось “натуральних”, а найцікавіших кольорів: сірі, сині, бірюзові та зелені. На жаль, чорно-біла фотографія та кіно цього не передають, тому при сучасному відтворенні образу користуються в основному сірими та чорними тінями (це правило я збираюся порушити). Тіні наносяться на всю повіку, а розтушовується лише самий їхній край. Внутрішній куточок ока добре затемнений, що є характерною особливістю макіяжу очей 20-х років (у сучасному макіяжі акцент робиться на зовнішньому куточку ока). Макіяж очей та надмірно довгі хвостики брів створювали ефект “сумного обличчя”, обличчя П’єро. Це саме те, чого ми всіляко намагаємося уникати у сучасному макіяжі. А в 20-ті це вважалося спокусливим і прекрасним.

Зачіски 20-х років

У роки війни багато жінок вирушили на фронт як медсестри і змушені були розлучитися з довгим волоссям, підстригаючи його так само коротко, як і чоловіки. Повернувшись з війни, багато хто знайшов таку довжину волосся дуже привабливою, і ця тенденція трансформувалася в жіночі стрижки “а ля гарсон” (“під хлопчика”) і “бубікопф” (“дитяча голова”), як у головної героїні фільму “Великий Гетсбі”.

Саме в 20-ті роки з’являються ультрапопулярні сьогодні стрижки “каре”, “боб” та “піксі”. Для того, щоб дуже коротка стрижка виглядала жіночніше, волосся акуратно завивають і укладають хвилями. Довге волосся також укладалося хвилями на лобі і скронях, а ззаду збиралося в акуратний тугий джгут, що відкривав шию. Культова укладка 20-х відома нам як “холодна хвиля” і нерідко з’являється на модних тусовках у наш час. Хвилясті зачіски 20-х мали гладкий і чіткий контур і обов’язково відкривали шию та вилиці. Завивка волосся взагалі користувалася величезною популярністю в 20-ті роки, що послужило поштовхом до винаходу перманента. У 20-ті роки носили і чубчик – довгий до брів і густий. Коротка стрижка на косий проділ з таким чубчиком називалася “долі-сістер” на прізвище актрис та танцівниць Розі та Дженні Доллі.

Як зробити макіяж у стилі 20-х років

Для створення образу в стилі 20-х років була куплена вінтажна сукня-чохол, прикрашена паєтками та бахромою в темно-синьому кольорі, що відмінно поєднується з вечірнім образом та антуражем фотостудії. Разом із сукнею був замовлений і комплект аксесуарів – мундштук, сережки, рукавички, бандо та нитка перлів. Зачіска “холодна хвиля” виконана все-таки за допомогою гарячих інструментів для економії часу. Моє довге волосся згорнуте тугим джгутом на потилиці.

Макіяж має бути дуже контрастним. З огляду на спалах у темній студії, яка з’їсть 60% його інтенсивності, для макіяжу очей необхідна темна підкладка у вигляді олівця, тінту, аквагриму або гелевої підводки. Темні тіні візуально звужують розріз очей, тому потрібно його злегка збільшити за допомогою світлої лінії слизової нижньої повіки із захопленням вій.

Необхідно максимально вибілити шкіру за допомогою фіолетової або білої бази під макіяж. Оскільки моя шкіра сама по собі досить світла, я вибрала білу базу із світловідбиваючими частинками SLA. Як і у вікторіанському макіяжі використовую світлий тон (Paese 00) та пудру (SLA ivory), тільки цього разу шар щільний, як для відео. Жодної додаткової корекції вилиць, синців під очима я не роблю, тому що макіяжу буде і так багато.
Отже, я використовую аквагрим трьох кольорів: тілесний, коричневий та чорний (Kryolan). Тілесним потрібно пройтися по всій рухливій та нерухомій повіці. Також слід пройтись по брові, добре зафарбовуючи її волоски, так як нам потрібно буде зробити її тонкою та круглою. Щільно викладаємо чорний аквагрим на рухливу повіку та розтушовуємо коричневим на межі переходу до шкіри. На нижній повіці спочатку працюємо білим олівцем по слизовій і між віями, а потім чорним і коричневим округляємо око. В результаті наше око обведене чорним по колу, а межі розтушовані. Макіяж очей дублюється матовими тінями: чорними на чорний аквагрим, коричневими на розтушовку та тілесним робимо її більш плавною у шкіру. На центр повіки викладаємо темно-сині тіні-металік (у мене є гарний колір із одиночних тіней Mary Kay). Вії рясно фарбуємо тушшю, можна приклеїти накладні.
Брови малюємо за допомогою чорного олівця або підводки тонкі та округлі. Зручно з’єднати дугою низ головки своєї брови з найвищою точкою, а потім плавно спуститися вниз, причому хвостик зробити на 1 см довше звичайного.
Губи потрібно покрити тональною основою та пудрою. Озброївшись темно-малиновим олівцем, я намічаю крапки, не доходячи 4-6 мм до куточків рота. Далі ставимо крапки на 1 мм вище самих виступаючих частин верхнього контуру губи, нижній контур буде на 1 мм нижче за природний, що слід намітити штрихом по центру. Тепер все це з’єднуємо. Виходять губки-бантики. Наскільки смішно це виглядатиме, залежить від того, яку відстань Ви відступите від куточків рота. Додаємо темну помаду.
Макіяж слід завершити нанесенням рум’ян. Я використовувала найнасиченіший відтінок фуксії, який у мене був, щоб рум’яна були добре помітні на фото.